стражниця
стра́жниця
-і, ж., заст.
Приміщення для сторожа або військових вартових.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стражниця — «міська тюрма в Дрогобичі»[ І, 270] (з поль. strażnica «пожарно-сторожова вежа в місті», до чесь. straż «сторожіння») [ОГ] Словник з творів Івана Франка
- стражниця — стра́жниця іменник жіночого роду приміщення для сторожа рідко Орфографічний словник української мови
- стражниця — див. вежа Словник синонімів Вусика
- стражниця — СТРА́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. Ключника заведено до стражниці і положено на голих дошках тапчана (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- стражниця — СТРА́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. Ключника заведено до стражниці і положено на голих дошках тапчана (Фр., II, 1950, 284). Словник української мови в 11 томах
- стражниця — Стражниця, -ці ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31. Словник української мови Грінченка