страсть
СТРАСТЬ, і, ж.
1. церк. Вечірнє богослужіння в страсний четвер.
То було саме на страсть у чистий четвер (Н.-Лев., ІІ, 1956, 332);
Марині кинувсь в вічі хрест, що батько напалив на сволоці, як із страсті вернулися (Мирний, IV, 1955, 223);
Бідняка він! За неділь кілька Зісох [ізсох], зів’яв, як тая квітка! Минула вербна — і в четвер, На саму страсть, Гордій умер (Рудан., Тв., 1956, 81).
2. Сильне почуття, яким ледве керує розум.
Вже б давно пора спочити, Час заснуть костям; Досить мук зазнав на світі, Час заснуть страстям (Граб., І, 1959, 280);
Не зів’януть їхні квіти, бо в них твоїх поривів страсть. Лиш те в народі буде жити, що серце серцю передасть (Сос., Близька далина, 1960, 157);
// Палкий потяг, пристрасть до чого-небудь.
Ото вночі Дениса рибацька страсть попхнула на річку, на Ворскло [Ворсклу]. Улов непоганий (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 119).
3. рідко. Жах, подив, захоплення і т. ін.
Плач, крик, гомін! Страсть одна!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 382).
4. Сильна любов з переважанням плотського потягу.
В сю ніч вовком голодним ввірвався він до своєї любаски, лякаючи молодицю безумством страсті і шаленими своїми вигадками (Хотк., II, 1966, 119).
Значення в інших словниках
- страсть — страсть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- страсть — Хтивість, жага, хіть Словник чужослів Павло Штепа
- страсть — СТРАСТЬ, і, ж. 1. церк. Вечірнє богослужіння в страсний четвер. То було саме на страсть у чистий четвер (І. Нечуй-Левицький); Марині кинувсь в вічі хрест, що батько напалив на сволоці, як із страсті вернулися (Панас Мирний); Бідняка він!... Словник української мови у 20 томах
- страсть — -і, ж., церк. Вечірнє богослужіння в страсний четвер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страсть — Страсть, -сти ж. Страсти, вечернее богослуженіе въ страстной четвергъ. Був я на страсті. Ном. № 12832. Словник української мови Грінченка