1. Словник української мови в 11 томах

страхополох

СТРАХОПОЛО́Х, а, ч., розм. Те саме, що боягу́з.

— Я зроду не страхополох: мене, княже Єреміє, і не лякай, не злякаєш ні нудьгою, ні татарами, ні козаками, — сказала Гризельда (Н.-Лев., VII, 1966, 62);

— За мене не бійтеся, — повела бровами комсомолка. — Я не з таких. Найбільше не люблю страхополохів і нерішучих (Донч., II, 1956, 18);

Не страхайте, кажу, не лякайте мене. Тут страхополохів нема (Жур., Опов., 1956, 208);

*У порівн. — Що ви, Прокоповичу, як той страхополох, завжди остерігаєтесь та боїтесь крок сміливо ступити? — не витримав Лаврін Перегуда (Іщук, Вербівчани, 1961, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страхополох — страхополо́х іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. страхополох — Страхопуд, страшко, БОЯГУЗ. Словник синонімів Караванського
  3. страхополох — див. боязкий Словник синонімів Вусика
  4. страхополох — СТРАХОПОЛО́Х, а, ч., розм. Те саме, що боягу́з. – Я зроду не страхополох: мене, княже Єреміє, і не лякай, не злякаєш ні нудьгою, ні татарами, ні козаками, – сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); Найбільше не люблю страхополохів і нерішучих (О. Словник української мови у 20 томах
  5. страхополох — -а, ч., розм. Те саме, що боягуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. страхополох — БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Х підсил. розм., СТРАХОПУ́Д підсил. розм., БА́БА зневажл., СТРАШКО́ розм. рідше; ЛЕГКОДУ́Х розм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). — Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Словник синонімів української мови
  7. страхополох — Страхополо́х, -ха м. 1) Трусъ. К. ЧР. 69. Ні в чім не був страхополох. Котл. Ен. II. 35. Хиба я страхополох, щоб боявся Петра? Рк. Левиц. 2) раст. Xanthium spinosum. Вх. Пч. І. 14. Словник української мови Грінченка