страхополох

Значення в інших словниках

1. страхополох — страхополо́х іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. страхополох — див. боязкий Словник синонімів Вусика
3. страхополох — СТРАХОПОЛО́Х, а, ч., розм. Те саме, що боягу́з. – Я зроду не страхополох: мене, княже Єреміє, і не лякай, не злякаєш ні нудьгою, ні татарами, ні козаками, – сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); Найбільше не люблю страхополохів і нерішучих (О. Словник української мови у 20 томах
4. страхополох — -а, ч., розм. Те саме, що боягуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. страхополох — БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Х підсил. розм., СТРАХОПУ́Д підсил. розм., БА́БА зневажл., СТРАШКО́ розм. рідше; ЛЕГКОДУ́Х розм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). — Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Словник синонімів української мови
6. страхополох — СТРАХОПОЛО́Х, а, ч., розм. Те саме, що боягу́з. — Я зроду не страхополох: мене, княже Єреміє, і не лякай, не злякаєш ні нудьгою, ні татарами, ні козаками, — сказала Гризельда (Н.-Лев., VII, 1966, 62); — За мене не бійтеся, — повела бровами комсомолка. Словник української мови в 11 томах
7. страхополох — Страхополо́х, -ха м. 1) Трусъ. К. ЧР. 69. Ні в чім не був страхополох. Котл. Ен. II. 35. Хиба я страхополох, щоб боявся Петра? Рк. Левиц. 2) раст. Xanthium spinosum. Вх. Пч. І. 14. Словник української мови Грінченка