страховище

кн. монстр, біб. Левіятан <сов. Левіафан>; (хто) потвора; мн. (війни) жахи, (минулого) біди, злигодні; страхів'я, страховіття, страховиддя, страховидло, страши|д|ло, страхопуд; п! ЖУПЕЛ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страховище — страхо́вище іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. страховище — див. опудало; страшило; химера Словник синонімів Вусика
  3. страховище — СТРАХО́ВИЩЕ, а, с., розм. 1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страхіття. Із темряви вирізувалися розпливчасті контури страховищ, чорних, волосатих (С. Васильченко); Розмова про страхіття нагнала трохи страху на паннів [панн] і паній .. Словник української мови у 20 томах
  4. страховище — -а, с., розм. 1》 Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страхіття. || Тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. страховище — ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст. Словник синонімів української мови
  6. страховище — Страхо́вище, -ща, -щу, -щем; -вища, -вищ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. страховище — СТРАХО́ВИЩЕ, а, с., розм. 1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страхіття. Із темряви вирізувалися розпливчасті контури страховищ, чорних, волосатих (Вас. Словник української мови в 11 томах
  8. страховище — Страхо́вище, -ща с. Страшилище. Мир. ХРВ. 69, К. ЦН. 318. Під ногами страховища двигтіла земля. Мир. ХРВ. 129. Словник української мови Грінченка