страховисько

кн. монстр, біб. Левіятан <сов. Левіафан>; (хто) потвора; мн. (війни) жахи, (минулого) біди, злигодні; страхів'я, страховіття, страховиддя, страховидло, страши|д|ло, страхопуд; п! ЖУПЕЛ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страховисько — страхо́висько іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. страховисько — див. опудало; страшило Словник синонімів Вусика
  3. страховисько — СТРАХО́ВИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що страхо́вище 1. Згадав [Микоша] казки, які розповідала няня Гапа про лісовиків, про страховиська із звірячими головами, про зміїв (О. Словник української мови у 20 томах
  4. страховисько — -а, с., розм. Те саме, що страховище 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. страховисько — ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст. Словник синонімів української мови
  6. страховисько — Страхо́висько, -ка, -ку; -виська, -виськ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. страховисько — СТРАХО́ВИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що страхо́вище 1. Згадав [Микоша] казки, які розповідала няня Гапа про лісовиків, про страховиська із звірячими головами, про зміїв (Полт., Повість.. Словник української мови в 11 томах