стривоженість

СТРИВО́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. стриво́жений 2.

Дьяконов все з більшою стривоженістю прислухається до лементу (Гончар, Таврія… 1957, 562).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стривоженість — стриво́женість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стривоженість — СТРИВО́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. стриво́жений 2. Дьяконов все з більшою стривоженістю прислухається до лементу (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. стривоженість — -ності, ж. Стан за знач. стривожений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови