стрижка
СТРИ́ЖКА, и, ж.
1. Дія за знач. стри́гти 1 і стри́гтися 1.
Там, в холодку і затишку, Взявши машинки до рук, Дружно беруться за стрижку [овець] Дід і Микола-онук (С. Ол., Вибр., 1959, 144);
Софійка обернулася до чергової, що теж була тут. — Коли стрижка й лазня? — Стригтимуть сьогодні, а лазня — завтра (Сміл., Зустрічі, 1936, 77).
2. Спосіб, форма, зразок підстригання волосся.
Петро був не тим, яким я побачив його вперше. Справді ж бо, він був умитий, пострижений. Стрижка, правда, своєрідна, так кожного з нас стригли в Петрові роки, під драбинку (Збан., Малин. дзвін, 1958, 165);
Стрижка «під бокс» і спортивна сорочка з застіжкою «блискавка» робили його схожим на азартного молодого спортсмена (Гур.. Життя.., 1954, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрижка — стри́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стрижка — СТРИ́ЖКА, и, ж. 1. Дія за знач. стри́гти 1 і стри́гтися 1. Там, в холодку і затишку, Взявши машинки до рук, Дружно беруться за стрижку [овець] Дід і Микола-онук (С. Олійник); Софійка обернулася до чергової, що теж була тут. – Коли стрижка й лазня?... Словник української мови у 20 томах
- стрижка — -и, ж. 1》 Дія за знач. стригти 1) і стригтися 1). 2》 Спосіб, форма, зразок підстригання волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрижка — Стрижка, -ки ж. 1) ум. отъ стрига. стри́жка-перестрижка — такъ дразнятъ стриженныхъ. Екатер. у. 2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Мил. 42. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії. Гол. І. 47. Словник української мови Грінченка