1. Словник української мови Грінченка

стрижка

Стрижка, -ки

ж.

1) ум. отъ стрига. стри́жка-перестрижка — такъ дразнятъ стриженныхъ. Екатер. у.

2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Мил. 42. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії. Гол. І. 47.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрижка — стри́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стрижка — СТРИ́ЖКА, и, ж. 1. Дія за знач. стри́гти 1 і стри́гтися 1. Там, в холодку і затишку, Взявши машинки до рук, Дружно беруться за стрижку [овець] Дід і Микола-онук (С. Олійник); Софійка обернулася до чергової, що теж була тут. – Коли стрижка й лазня?... Словник української мови у 20 томах
  3. стрижка — -и, ж. 1》 Дія за знач. стригти 1) і стригтися 1). 2》 Спосіб, форма, зразок підстригання волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрижка — СТРИ́ЖКА, и, ж. 1. Дія за знач. стри́гти 1 і стри́гтися 1. Там, в холодку і затишку, Взявши машинки до рук, Дружно беруться за стрижку [овець] Дід і Микола-онук (С. Ол., Вибр., 1959, 144); Софійка обернулася до чергової, що теж була тут. Словник української мови в 11 томах