1. Словник української мови в 11 томах

строкатенький

СТРОКА́ТЕНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що строка́тий.

Учителька іде до вікна і механічно засуває строкатенькі занавіски на ньому (Вільде, Пов. і опов., 1949, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строкатенький — строка́тенький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. строкатенький — СТРОКА́ТЕНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що строка́тий. Учителька іде до вікна і механічно засуває строкатенькі занавіски на ньому (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  3. строкатенький — -а, -е, розм. Те саме, що строкатий. Великий тлумачний словник сучасної мови