1. Словник української мови в 11 томах

строкарський

СТРОКА́РСЬКИЙ, а, е, дорев. Прикм. до строка́р.

Не прощаючись, він виходить з контори. На подвір’ї і досі шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси, чуються прокльони й зітхання (Стельмах, І, 1962, 193);

Слід відзначити пісні наймитські та строкарські, заробітчанські та робітничі. Разом з почуттям смутку й нарікань на тяжку долю в них звучить і гнівний протест, ненависть до капіталістичних порядків (Нар. тв. та етн.. 3, 1968, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строкарський — строка́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. строкарський — СТРОКА́РСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до строка́р. Не прощаючись, він виходить з контори. На подвір'ї і досі шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси, чуються прокльони й зітхання (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. строкарський — -а, -е, іст. Прикм. до строкар. Великий тлумачний словник сучасної мови