строкарка
СТРОКА́РКА, и, ж., дорев. Жін. до строка́р.
В повітрі засвистіли нагаї, розлігся жіночий лемент.. Через кілька хвилин біля женців не залишилося ні однієї строкарки (Стельмах, І, 1962, 574).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- строкарка — строка́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- строкарка — СТРОКА́РКА, и, ж., іст. Жін. до строка́р. В повітрі засвистіли нагаї, розлігся жіночий лемент .. Через кілька хвилин біля женців не залишилося ні однієї строкарки (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- строкарка — -и, іст. Жін. до строкар. Великий тлумачний словник сучасної мови