строкарка
СТРОКА́РКА, и, ж., іст.
Жін. до строка́р.
В повітрі засвистіли нагаї, розлігся жіночий лемент .. Через кілька хвилин біля женців не залишилося ні однієї строкарки (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- строкарка — строка́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- строкарка — -и, іст. Жін. до строкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- строкарка — СТРОКА́РКА, и, ж., дорев. Жін. до строка́р. В повітрі засвистіли нагаї, розлігся жіночий лемент.. Через кілька хвилин біля женців не залишилося ні однієї строкарки (Стельмах, І, 1962, 574). Словник української мови в 11 томах