строкарський
СТРОКА́РСЬКИЙ, а, е, іст.
Прикм. до строка́р.
Не прощаючись, він виходить з контори. На подвір'ї і досі шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси, чуються прокльони й зітхання (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- строкарський — строка́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- строкарський — -а, -е, іст. Прикм. до строкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- строкарський — СТРОКА́РСЬКИЙ, а, е, дорев. Прикм. до строка́р. Не прощаючись, він виходить з контори. На подвір’ї і досі шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси, чуються прокльони й зітхання (Стельмах, І, 1962, 193)... Словник української мови в 11 томах