строкарський

СТРОКА́РСЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до строка́р.

Не прощаючись, він виходить з контори. На подвір'ї і досі шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси, чуються прокльони й зітхання (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строкарський — строка́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. строкарський — -а, -е, іст. Прикм. до строкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. строкарський — СТРОКА́РСЬКИЙ, а, е, дорев. Прикм. до строка́р. Не прощаючись, він виходить з контори. На подвір’ї і досі шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси, чуються прокльони й зітхання (Стельмах, І, 1962, 193)... Словник української мови в 11 томах