1. Словник української мови в 11 томах

строщений

СТРО́ЩЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до строщи́ти 1.

Він об зруйнований жертовник вдарив сю арфу й кинув строщену додолу (Л. Укр., II, 1951, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строщений — стро́щений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. строщений — СТРО́ЩЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до строщи́ти 1. Він об зруйнований жертовник вдарив сю арфу й кинув строщену додолу (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. строщений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до строщити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови