1. Словник української мови в 11 томах

стругачка

СТРУГА́ЧКА, и, ж. Те саме, що струга́ч.

Накричав [Гаркуша] на якусь жінку, яка нібито стругала не так як треба і, вихопивши в неї стругачку, сам взявся сердито стругати (Гончар, Таврія, 1952, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стругачка — струга́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стругачка — СТРУГА́ЧКА, и, ж. Те саме, що струга́ч. Накричав [Гаркуша] на якусь жінку, яка нібито стругала не так як треба і, вихопивши в неї стругачку, сам взявся сердито стругати (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. стругачка — -и, ж. Те саме, що стругач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стругачка — Стругачка, -ки ж. Скребокъ для чистки дорожекъ. Полт. г. см. стругач 2. Словник української мови Грінченка