струджений

СТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до струди́ти.

*Образно. Завітала зима стара, біла бабуся, щоби струджену, змучену пекучим сонцем і знесилену літом землю заколисати до відпочинку (Кобр., Вибр., 1954, 182).

2. у знач. прикм. Виснажений, стомлений тяжкою працею.

Сам він був такий струджений, мав ноги, вкриті глибокими ранами, бо робив біля погрузки дерева і увесь час стояв у воді (Турч., Зорі.., 1950, 350);

Зажурено подивилась [Тиснянчиха] на струджені свої руки (Скл., Карпати, II, 1954, 113);

*Образно. Він знав, що ніколи так не відчуєш смаку печеної картоплі, як серед осіннього поля, після струдженого дня, в запахах свіжої ріллі та вогких, прілих бур’янів на стерні (Коп., Навколо полум’я, 1961, 214).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струджений — стру́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. струджений — СТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до струди́ти. * Образно. Завітала зима стара, біла бабуся, щоби струджену, змучену пекучим сонцем і знесилену літом землю заколисати до відпочинку (Н. Кобринська). 2. у знач. прикм. Виснажений, стомлений тяжкою працею. Словник української мови у 20 томах
  3. струджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до струдити. 2》 у знач. прикм. Виснажений, стомлений тяжкою працею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струджений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Словник синонімів української мови