струджений

СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Стомлені женці кладуть на лаву й під лаву серпи, торби (С. Васильченко); Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко); Гордій вернувся натомлений додому (Б. Грінченко); Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай (пісня); Іде чумак заморений, Курою покритий (Я. Щоголів); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити (В. Гжицький); Все спить, поморене денною працею (Панас Мирний); Любо впасти на зелену тінь натрудженим і наболілим тілом (М. Рильський); Притомлені косарі потяглися до кущів верболозу (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струджений — стру́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. струджений — СТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до струди́ти. * Образно. Завітала зима стара, біла бабуся, щоби струджену, змучену пекучим сонцем і знесилену літом землю заколисати до відпочинку (Н. Кобринська). 2. у знач. прикм. Виснажений, стомлений тяжкою працею. Словник української мови у 20 томах
  3. струджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до струдити. 2》 у знач. прикм. Виснажений, стомлений тяжкою працею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струджений — СТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до струди́ти. *Образно. Завітала зима стара, біла бабуся, щоби струджену, змучену пекучим сонцем і знесилену літом землю заколисати до відпочинку (Кобр., Вибр., 1954, 182). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах