структурний
СТРУКТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до структу́ра.
Структурний розвиток; Структурні компоненти; Структурна стислість; Структурні порушення;
// Який має певну структуру.
У структурних грунтах активний мікробіологічний процес відбувається протягом всього періоду, послаблюється лише під час злив або поливу (Хлібороб Укр., 5, 1964, 19);
// Пов’язаний з вивченням, зображенням і т. ін. структури.
Структурні і електронні формули наочно показують, в якій послідовності сполучені атоми в даній молекулі (Хімія, 9, 1956, 38).
Структу́рна лінгві́стика — галузь мовознавства, що займається вивченням взаємозв’язків складових частин мови з використанням для дослідження мови математичних методів.
Мета структурної лінгвістики — створення точного й несуперечливого опису будови мови, розробка об’єктивних прийомів дослідження мовного матеріалу (Знання.., 3, 1966, 26).
Значення в інших словниках
- структурний — структу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- структурний — СТРУКТУРНИЙ – СТРУКТУРАЛЬНИЙ – СТРУКТУРАЛІСТСЬКИЙ Структурний. 1. Який стосується структури: структурний аналіз сплавів, структурний розвиток, структурні зміни, структурні компоненти, структурна лінгвістика. 2. Який має певну структуру: структурні ґрунти. Літературне слововживання
- структурний — [структурнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- структурний — СТРУКТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до структу́ра. Структурний розвиток; Структурні компоненти; Структурна стислість; Структурні порушення; // Який має певну структуру. Словник української мови у 20 томах
- структурний — -а, -е. Прикм. до структура. Структурні компоненти. || Який має певну структуру. || Пов'язаний з вивченням, зображенням і т. ін. структури. Великий тлумачний словник сучасної мови