1. Великий тлумачний словник сучасної мови

структурний

структу́рний

-а, -е.

Прикм. до структура. Структурні компоненти.

|| Який має певну структуру.

|| Пов'язаний з вивченням, зображенням і т. ін. структури.

Структурна геологія — розділ тектоніки, що вивчає форми залягання і тектонічного порушення гірських порід, а також закономірності розміщення і сукупності тектонічних форм у земній корі.

Структурна геоморфологія — науковий напрям у геоморфології, що вивчає гол. чином форми рельєфу в їхньому зв'язку з ендогенними факторами.

Структурна лінгвістика — галузь мовознавства, що займається вивченням взаємозв'язків складових частин мови з використанням для дослідження мови математичних методів.

Структурна психологія — напрям у психології, що висуває ідею цілісності, або структурності психіки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. структурний — структу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. структурний — СТРУКТУРНИЙ – СТРУКТУРАЛЬНИЙ – СТРУКТУРАЛІСТСЬКИЙ Структурний. 1. Який стосується структури: структурний аналіз сплавів, структурний розвиток, структурні зміни, структурні компоненти, структурна лінгвістика. 2. Який має певну структуру: структурні ґрунти. Літературне слововживання
  3. структурний — [структурнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. структурний — СТРУКТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до структу́ра. Структурний розвиток; Структурні компоненти; Структурна стислість; Структурні порушення; // Який має певну структуру. Словник української мови у 20 томах
  5. структурний — СТРУКТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до структу́ра. Структурний розвиток; Структурні компоненти; Структурна стислість; Структурні порушення; // Який має певну структуру. Словник української мови в 11 томах