стріпуватися
СТРІ́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко СТРІ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь; обтрушуватися.
Від часу до часу зачіпало деяке крилате галуззя об мою і її шапку, і тоді посипувався на нас іній, з якого ми мовчки стріпувались (Коб., III, 1956, 86);
Мокрі як хлющ, ледве живі, люди одпирхувалися, стріпувались, кленучи в думці увесь білий світ (Кучер, Голод, 1961, 262);
— Устав я, стріпався, як ота курка, що порпалась у порохах, та й іду далі (Март., Тв., 1954, 206).
2. тільки недок. Трясти поривчасто всім тілом (про тварин, птахів, риб).
Поморені коні стріпувались і звішували голови, хапаючи бур’ян під тином (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 42);
Андрій вже виходив на берег. В його руках стріпувалась величезна сіро-зелена щука (Збан., Крил. гонець, 1953, 24);
*Образно. Кружляло багряне листя, пливли по небу сірі хмари і десь далеко стріпувався дзвоник в руках старого Архипа… (Зар., Світло, 1961, 31).
3. тільки недок. Рухатися, трястися, коливатися (перев. про частини тіла людини).
Стала враз [дівчина] серйозна, а очі ще сміються, і губи мимовіль стріпуються (Гончар, II, 1959, 41);
На щоках, розрум’янених сном, ледве помітно стріпувались вії (Кол., Терен.., 1959, 337).
Значення в інших словниках
- стріпуватися — стрі́пуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- стріпуватися — див. дрижати Словник синонімів Вусика
- стріпуватися — СТРІ́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко СТРІ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь; обтрушуватися. Словник української мови у 20 томах
- стріпуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко стріпатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь; обтрушуватися. 2》 тільки недок. Трясти поривчасто всім тілом (про тварин, птахів, риб). 3》 тільки недок. Рухатися, трястися, коливатися (перев. про частини тіла людини). Великий тлумачний словник сучасної мови