стріпуватися

СТРІ́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко СТРІ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь; обтрушуватися.

Від часу до часу зачіпало деяке крилате галуззя об мою і її шапку, і тоді посипувався на нас іній, з якого ми мовчки стріпувались (О. Кобилянська);

Мокрі як хлющ, ледве живі, люди одпирхувалися, стріпувались, кленучи в думці увесь білий світ (В. Кучер);

– Устав я, стріпався, як ота курка, що порпалась у порохах, та й іду далі (Л. Мартович).

2. тільки недок. Трясти поривчасто всім тілом (про тварин, птахів, риб).

Поморені коні стріпувались і звішували голови, хапаючи бур'ян під тином (О. Кундзич);

Андрій вже виходив на берег. В його руках стріпувалась величезна сіро-зелена щука (Ю. Збанацький);

* Образно. Кружляло багряне листя, пливли по небу сірі хмари і десь далеко стріпувався дзвоник в руках старого Архипа... (М. Зарудний).

3. тільки недок. Рухатися, трястися, коливатися (перев. про частини тіла людини).

Стала враз [дівчина] серйозна, а очі ще сміються, і губи мимовіль стріпуються (О. Гончар);

На щоках, розрум'янених сном, ледве помітно стріпувались вії (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стріпуватися — стрі́пуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. стріпуватися — див. дрижати Словник синонімів Вусика
  3. стріпуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко стріпатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь; обтрушуватися. 2》 тільки недок. Трясти поривчасто всім тілом (про тварин, птахів, риб). 3》 тільки недок. Рухатися, трястися, коливатися (перев. про частини тіла людини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стріпуватися — СТРІ́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко СТРІ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь; обтрушуватися. Словник української мови в 11 томах