стріхатий
СТРІХА́ТИЙ, а, е. З великою, широкою стріхою (у 1 знач.).
Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я (Л. Укр., І, 1951, 4);
Кажуть: якщо ота з калини вирізана дудочка та повисить на вітрі під стріхатою хатою — голос у неї дзвінкішим стає, мелодійнішим (М. Ол., Леся, 1960, 108);
*Образно. Похмурим, гострим поглядом з-під стріхатих брів він усвердлився в обличчя юнака — його рідного і найстаршого сина (Смолич, Мир.., 1958, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стріхатий — стріха́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- стріхатий — СТРІХА́ТИЙ, а, е. З великою, широкою стріхою (у 1 знач.). Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я (Леся Українка); Кажуть: якщо ота з калини вирізана дудочка та повисить на вітрі під стріхатою хатою – голос у неї дзвінкішим стає... Словник української мови у 20 томах
- стріхатий — -а, -е. З великою, широкою стріхою (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови