студія

СТУ́ДІЯ, ї, ж.

1. Майстерня живописця або скульптора.

Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара: багато недокінченої роботи (Л. Укр., III, 1952, 44).

2. Школа, що готує художників, скульпторів або акторів.

Колись вона, правда, малювала краще.. Вона залишила роботу в рекламній фірмі і заняття в студії (Рибак, Час.., 1960, 639);

Для поліпшення практичної підготовки студентів при консерваторіях створені оперні студії (Мист., 3, 1962, 11);

Тут, на швейній фабриці, відкрито робітничу художню студію.. Мистецтва пензля вчаться швачки, інженери, техніки, службовці (Рад. Укр., 13.I 1962, 4);

// Школа, яка знайомить з основами акторської, музичної та ін. майстерності.

Старший піонервожатий не раз пропонував мені піти разом з ним на заняття драматичної студії (Сміл., Сашко, 1954, 37);

— Добре було б вам побувати на заняттях у літературній студії, — сказав учитель (Донч., V, 1957, 262).

3. Колектив творчих і технічних працівників, які створюють кінофільми.

Українські студії створили немало кінофільмів, які увійшли значним доробком у скарбницю всього радянського кіномистецтва (Ком. Укр., 8, 1967, 27);

Нині республіканським студіям належить близько половини художніх фільмів, що виходять у країні (Літ. Укр., 1.ХІІ 1972, 2);

// Спеціально обладнане приміщення, з якого ведуться теле— і радіопередачі.

Сьогодні, в день свого свята, жінки-диктори чергуватимуть у студіях біля мікрофонів (Веч. Київ, 8.III 1969, 4).

4. мн., книжн. Ретельне вивчення, дослідження чого-небудь або навчання десь.

Не маю спромоги відновити свої вражіння, поробити потрібні студії, знайти час для більшої праці (Коцюб., III, 1956, 282);

Швидко принюхується [Павлик] до кожної книжки і кладе їх на стіл: — Чудесно! Здамо журнал і засядемо до студій (Кол., Терен.., 1959, 306);

Вся прогресивна громадськість світу постійно згадує імена тих людей, хто врятував від забуття історичні народні пісні і цим створив міцний фундамент для серйозних наукових студій над ними, воскресив їх (Мист., 1, 1968, 28).