1. Словник української мови в 11 томах

студієць

СТУДІ́ЄЦЬ, і́йця, ч. Учень студії (у 2 знач.). І.

Репін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (Вітч., 2, 1964, 188);

Нещодавно київські студійці побували з творчим звітом у Москві, де на сцені Кремлівського театру показали ряд спектаклів класичного і сучасного репертуару (Мист., 2, 1966, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. студієць — студі́єць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. студієць — СТУДІ́ЄЦЬ, і́йця, ч. Учень студії (у 2 знач.). І. Рєпін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. студієць — -ійця, ч. Учень студії (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови