студієць

СТУДІ́ЄЦЬ, і́йця, ч.

Учень студії (у 2 знач.).

І. Рєпін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. студієць — студі́єць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. студієць — -ійця, ч. Учень студії (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. студієць — СТУДІ́ЄЦЬ, і́йця, ч. Учень студії (у 2 знач.). І. Репін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (Вітч. Словник української мови в 11 томах