студієць
СТУДІ́ЄЦЬ, і́йця, ч.
Учень студії (у 2 знач.).
І. Рєпін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- студієць — студі́єць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- студієць — -ійця, ч. Учень студії (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- студієць — СТУДІ́ЄЦЬ, і́йця, ч. Учень студії (у 2 знач.). І. Репін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (Вітч. Словник української мови в 11 томах