стужа
СТУ́ЖА, і, ж., розм.
Сильний холод, мороз.
В свитині .. дрожала [дрижала] Якась людина. На ногах І на руках повиступала Од стужі кров (Т. Шевченко);
Над Волгою сипала мжичка і стужа нестерпна була (М. Упеник);
В люту зимову стужу об'їхала [княгиня Ольга] на санях всю землю аж за Верхній Волок, доходила до в'ятської землі, устояла руську землю (С. Скляренко);
// Схожий на іній шар снігу, що утворюється на поверхні чого-небудь; наморозь.
Стужа кучерявими пасмами покривала коней, забивала ніздрі (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стужа — сту́жа іменник жіночого роду сильний холод, мороз розм. Орфографічний словник української мови
- стужа — Холод Словник застарілих та маловживаних слів
- стужа — -і, ж., розм. Сильний холод, мороз. || Схожий на іній шар снігу, що утворюється на поверхні чого-небудь; наморозь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стужа — ХО́ЛОД (низька температура навколишнього середовища), ХОЛОДНЕ́ЧА, СТУ́ДІНЬ розм., СТУ́ЖА розм., ДЮ́ДЯ дит., СТУДЕНЕ́ЦЬ заст. І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Б. Грінченко); Коли у вас така холоднеча.. Словник синонімів української мови
- стужа — СТУ́ЖА, і, ж., розм. Сильний холод, мороз. В свитині.. дрожала [дрижала] Якась людина. На ногах І на руках повиступала Од стужі кров (Шевч., І, 1951, 361); Над Волгою сипала мжичка і стужа нестерпна була (Уп., Вірші.. Словник української мови в 11 томах