стужа

ХО́ЛОД (низька температура навколишнього середовища), ХОЛОДНЕ́ЧА, СТУ́ДІНЬ розм., СТУ́ЖА розм., ДЮ́ДЯ дит., СТУДЕНЕ́ЦЬ заст. І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Б. Грінченко); Коли у вас така холоднеча.., то краще не виходь з хати (М. Коцюбинський); Зима, Світ, наче сном здоланий спить. Дрібна пташина втихла, не співає; Усе від студені мов завмирає (Уляна Кравченко); Тайга заніміла од крижаної стужі (В. Гжицький); Але ось ударив лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив вкінець (П. Грабовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стужа — сту́жа іменник жіночого роду сильний холод, мороз розм. Орфографічний словник української мови
  2. стужа — СТУ́ЖА, і, ж., розм. Сильний холод, мороз. В свитині .. дрожала [дрижала] Якась людина. На ногах І на руках повиступала Од стужі кров (Т. Шевченко); Над Волгою сипала мжичка і стужа нестерпна була (М. Словник української мови у 20 томах
  3. стужа — Холод Словник застарілих та маловживаних слів
  4. стужа — -і, ж., розм. Сильний холод, мороз. || Схожий на іній шар снігу, що утворюється на поверхні чого-небудь; наморозь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стужа — СТУ́ЖА, і, ж., розм. Сильний холод, мороз. В свитині.. дрожала [дрижала] Якась людина. На ногах І на руках повиступала Од стужі кров (Шевч., І, 1951, 361); Над Волгою сипала мжичка і стужа нестерпна була (Уп., Вірші.. Словник української мови в 11 томах