стужавіти

ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ'ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). — Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). — Пор. гу́снути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стужавіти — стужа́віти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стужавіти — СТУЖА́ВІТИ, іє, док. 1. Стати твердим або твердішим (про розмоклу землю, глину і т. ін.); затвердіти. За ніч земля трохи стужавіла, і крокувалося по безмежному нічному полю легко і бадьоро (Ю. Збанацький); Олекса стомлено хвиськає віником по чоботях. Словник української мови у 20 томах
  3. стужавіти — -іє, док. 1》 Стати твердим або твердішим (про розмоклу землю, глину і т. ін.); затвердіти. 2》 перен. Стати серйозним, рішучим, непохитним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стужавіти — СТУЖА́ВІТИ, іє, док. 1. Стати твердим або твердішим (про розмоклу землю, глину і т. ін.); затвердіти. За ніч земля трохи стужавіла, і крокувалося по безмежному нічному полю легко і бадьоро (Збан. Словник української мови в 11 томах
  5. стужавіти — Стужавіти, -вію, -єш гл. Затвердѣть (о размокшей землѣ, глинѣ и пр.). Не стужавіло, а потупали зараз, то й ями знать. Словник української мови Грінченка