студієць

студі́єць

-ійця, ч.

Учень студії (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. студієць — студі́єць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. студієць — СТУДІ́ЄЦЬ, і́йця, ч. Учень студії (у 2 знач.). І. Рєпін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. студієць — СТУДІ́ЄЦЬ, і́йця, ч. Учень студії (у 2 знач.). І. Репін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (Вітч. Словник української мови в 11 томах