стільник
СТІЛЬНИ́К¹, а́, ч. Лист, утворений чашечками з воску, який бджоли й оси роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та перебування дорослих комах.
Дід пішов до пасіки, узявши покришку і різець. Скоро й вернувся, несучи на покришці стільник білого пахучого меду (Мирний, І, 1954, 195);
На стіл поставила [Галина] печиво і тарілку з медом в стільниках (Коп., Земля.., 1957, 184);
Оглядаючи воскові стільники, можна бачити, що їх шестигранні комірки неоднакові (Зоол., 1957, 62);
*У порівн. Емене глянула догори на село. Притулене до горба, воно виглядало, як величезний стільник, поставлений сторч (Коцюб., І, 1955, 290).
СТІЛЬНИ́К², а́, ч., діал. Скатерка.
Зіскочила [Маруся] з лави й мерщій почала помагати матері прибирати зі столу, струшувати крихти, застеляти чистим стільником (Хотк., І, 1966, 106).
Значення в інших словниках
- стільник — стільни́к 1 іменник чоловічого роду лист з воску, який роблять бджоли та оси стільни́к 2 іменник чоловічого роду скатерка діал. Орфографічний словник української мови
- стільник — СТІЛЬНИ́К¹, а́, ч. Лист, утворений чашечками з воску, який бджоли й оси роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та перебування дорослих комах. Дід пішов до пасіки, узявши покришку і різець. Словник української мови у 20 томах
- стільник — I -а, ч. Лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та перебування дорослих комах. II -а, ч., діал. Скатерка. III -а... Великий тлумачний словник сучасної мови
- стільник — СКА́ТЕРКА, СКА́ТЕРТЬ, СКАТЕРТИ́НА, НАСТІ́ЛЬНИК розм., О́БРУ́С діал., СТІЛЬНИ́К діал., ШИРИ́НКА діал. Жовтаве світло лягло на білу полотняну скатерку (В. Кучер); Посередині стояв довгий стіл, накритий білою скатертю (І. Нечуй-Левицький); Лазар побачив.. Словник синонімів української мови
- стільник — Стільни́к, -ка́, -ку́; -ки́, -кі́в (меду) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стільник — Стільник, -ка м. Соты. Чуб. VII. 446. Словник української мови Грінченка