1. Словник української мови в 11 томах

субстантивація

СУБСТАНТИВА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Перехід слів якої-небудь граматичної категорії в іменники.

Початком субстантивації прикметника звичайно є опускання означуваного іменника (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. субстантивація — субстантива́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. субстантивація — СУБСТАНТИВА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Перехід слів якої-небудь граматичної категорії в іменники. Початком субстантивації прикметника звичайно є опускання означуваного іменника (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. субстантивація — -ї, ж., лінгв. Перехід слів якої-небудь граматичної категорії в іменники. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. субстантивація — субстантива́ція (від лат. substantivum – іменник) процес переходу інших частин мови в іменник. Словник іншомовних слів Мельничука