субстанція
СУБСТА́НЦІЯ, ї, ж.
1. У філософії — єдина основа всього існуючого, основа буття.
Декарт у своїй фізиці оголошує матерію єдиною субстанцією (Ленін, 29, 1972, 27).
2. Основний складовий елемент.
Субстанції, з яких складається ін’єкція [проти пухлин], схожі на протеїни (Знання.., 9, 1966, 16);
// перен. Суть чого-небудь.
Саме через те, що субстанцію його істоти становить страх, він дбає лише про те, щоб навівати страх і на своїх підлеглих (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 272).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- субстанція — субста́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- субстанція — ФІЛ. основа буття, першооснова; (сполук) основний складник; П. СУТЬ. Словник синонімів Караванського
- субстанція — [субстан'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- субстанція — Їста, єство, живина Словник чужослів Павло Штепа
- субстанція — СУБСТА́НЦІЯ, ї, ж. 1. У філософії – єдина основа всього існуючого, основа буття. 2. Основний складовий елемент. Субстанції, з яких складається ін'єкція [проти пухлин], схожі на протеїни (з наук.-попул. літ.); // перен. Суть чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- субстанція — -ї, ж. 1》 У філософії – єдина основа всього сущого, основа буття. 2》 Основний складовий елемент. || перен. Суть чого-небудь. 3》 Біологічно активна речовина, яка використовується для виробництва готового лікарського засобу. 4》 Взагалі будь-яка речовина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- субстанція — субста́нція (лат. substantia – наявність; сутність) 1. Незмінна основа всього існуючого, протилежна мінливому й випадковому. 2. Філософська категорія для позначення внутрішньої єдності всіх форм саморуху матерії, всієї різноманітності явищ природи та історії. 3. Основа, сутність чого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
- субстанція — Філософське поняття, яке означає cутність, що лежить в основі чогось, принцип гранично широкої підстави; самодостатнє, незалежне буття (на противагу до випадковостей, станів, відносин), те, що може бути певним чином охарактеризоване... Універсальний словник-енциклопедія
- субстанція — СУБСТАНЦІЯ (лат. substantia — сутність, дещо засадниче, підстава) — гранична засада, що дозволяє зводити багатоманітність і змінність властивостей до чогось постійного, відносно сталого і самостійно існуючого; деяка реальність... Філософський енциклопедичний словник
- субстанція — Субста́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- субстанція — рос. субстанция 1. Незмінна основа всього існуючого, реального, реалістичного, протилежна мінливому і випадковому. 2. Основа, сутність чого-небудь. Eкономічна енциклопедія