субститут

Значення в інших словниках

1. субститут — субститу́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. субститут — Замінка, див. сурогат Словник чужослів Павло Штепа
3. субститут — СУБСТИТУ́Т, ч. 1. род. у, спец. Замінник або новий промисловий матеріал, виріб, який заміняє існуючий. 2. род. а, заст. Заступник. Словник української мови у 20 томах
4. субститут — ч. 1》 род. -у, спец. Замінник або новий промисловий матеріал, виріб, який заміняє існуючий. || Право судовласника на заміну вказаного у чартері судна іншим, рівноцінним. 2》 род. -а, заст. Заступник. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. субститут — ЗАМІ́ННИК (матеріал, виріб і т. ін., що використовується замість іншого — дорогого чи дефіцитного), ЗАМІ́НЮВАЧ, СУБСТИТУ́Т спец.; СУРОГА́Т, ЕРЗА́Ц (неповноцінний замінник). Словник синонімів української мови
6. субститут — рос. субститут товар, що заміняє інший товар, який має подібні з ним властивості. Див. також Замінники. Eкономічна енциклопедія