1. Словник української мови в 11 томах

суворенько

СУВО́РЕНЬКО. Присл. до суво́ренький.

— Зразу ж мені кинь [цигарку]! — уже суворенько сказала Марина. Шепіт між хлопцями: «Вчителька, видно!» Поховали цигарки (Головко, І, 1957, 465).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суворенько — суво́ренько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. суворенько — СУВО́РЕНЬКО. Присл. до суво́ренький. – Зразу ж мені кинь [цигарку]! – уже суворенько сказала Марина. Шепіт між хлопцями: “Вчителька, видно!” Поховали цигарки (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. суворенько — Присл. до суворенький. Великий тлумачний словник сучасної мови