1. Словник української мови у 20 томах

суворенько

СУВО́РЕНЬКО.

Присл. до суво́ренький.

– Зразу ж мені кинь [цигарку]! – уже суворенько сказала Марина. Шепіт між хлопцями: “Вчителька, видно!” Поховали цигарки (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суворенько — суво́ренько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. суворенько — Присл. до суворенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суворенько — СУВО́РЕНЬКО. Присл. до суво́ренький. — Зразу ж мені кинь [цигарку]! — уже суворенько сказала Марина. Шепіт між хлопцями: «Вчителька, видно!» Поховали цигарки (Головко, І, 1957, 465). Словник української мови в 11 томах