суворий

СУВО́РИЙ, а, е.

1. Надзвичайно вимогливий до себе і до інших.

Сувора удова, мати Варчина, не часто пускала дочку на гулянки (Леся Українка);

– Страх суворий у нас єфрейтор! (О. Гончар);

Не будемо суворими до тих, у кого думки були, мов каламутна вода (М. Стельмах);

// Зовнішність або поведінка якого свідчить про тверду вдачу; непривітний, похмурий.

Він був неласкавий, суворий; вічна турбота ховалась у нього під волохаті брови (М. Коцюбинський);

Суворі люди живуть у горах (В. Собко);

Навіть Штефан, завше суворий і мовчазливий, мов посвітлішав (Г. Хоткевич);

// Власт. такій людині.

І топиться, як віск, від тієї пісні суворе серце жорстокого хана, і він уже не може слухати далі тоненького голосочка дівчинки (Григорій Тютюнник);

* Образно. Пригадую й суворі окуляри [дядька], Нитками перев'язані сяк-так.., І щось таке – не свитку й не піджак, А нібито сюртук великопанський (М. Рильський);

// Сповнений твердості, непохитності.

Амфіон стоїть замислений, опустивши руки, і з суворою тугою дивиться в землю (Леся Українка);

Мічурін подивився на сад. Його обличчя набрало звичайного виразу заклопотаності й суворого замислення (О. Довженко);

// Який виражає твердість, непохитність; серйозний, непривітний.

Петрушка ніколи не чув такого глухого, такого суворого голосу в Остапа (Панас Мирний);

Хлоп'ята мовчали. Їхні обличчя були суворі, дитячі губи міцно стиснуті (О. Донченко);

І довго у серці моєму бринів Твій голос ласкавий, твій погляд суворий (М. Стельмах);

// перен. Похмурий, понурий (своїм кольором, освітленням і т. ін.).

Стіни [тюрми] суворі, страшні (А. Тесленко);

Спокійними очима .. дивилася [Маруся], дивилася на далекі сині верхи Буковини, на суворе пасмо Чорної гори (Г. Хоткевич);

// перен. Який викликає думки про що-небудь серйозне, сумні спогади і т. ін.

Мотив був суворий, мужній і по-своєму оригінальний. Він навіював думку про важкий і героїчний труд моряків, про одвічний гуркіт штормового моря... (З. Тулуб).

2. Який не припускає ніяких полегкостей, поблажливості.

Скоро сувора служба відучить вас від .. сантиментів (Г. Хоткевич);

– А хто перейде в стан іуд, тоді того хай покарає товаришів суворий суд! (В. Сосюра);

// Нещадний, жорстокий (про заходи покарання, впливу і т. ін.).

[Мессія:] Ти мов рабиня, що знає волю пана і не слуха. Таких рабів сувора кара жде (Леся Українка);

Руський дух не вдалося зломити, і ось він уже ширяє над степом .. і несе на багнетах сувору кару ворогові (Григорій Тютюнник);

// Немилосердний через свою прямоту, справедливість або невідворотність.

Не побоялася вона написати Орлову, добиваючись помилування або принаймні дозволу йому [Т. Шевченку] малювати, за що одержала сувору відповідь з прямою загрозою судом та арештом, коли вона й далі буде цікавитися долею засудженого поета (З. Тулуб);

Страшна дійсність постала перед його духовним поглядом у всій своїй суворій неминучості... Похід на Україну... Важка війна з панством польським... (О. Довженко);

Сувора правда.

3. Який не припускає відхилень від прийнятих норм, правил.

Взагалі чистота тут ідеальна, народ скромний, трохи суворий у звичаях (М. Коцюбинський);

У суворих селянських звичаях дівоча вірність стояла врівень з вояцькою честю (М. Стельмах).

4. Який має виконуватися неухильно.

Управа .. прислала суворий наказ, щоб старшина, не гаючи часу, поладнав шкільну мебель [шкільні меблі] (Б. Грінченко);

Десант готувався у суворій таємниці (О. Гончар);

// Заснований на неухильному дотриманні певних норм, правил.

Давно вже став [полігон] часткою чабанського життя, владно ввійшов у нього своїм гуркотом, загадковістю, суворим розпорядком... (О. Гончар);

Суворий режим;

Сувора дієта;

Сувора дисципліна;

// Цілковитий, точний.

Поросятина, дробина, балики, ікра, незамінні вареники й незрівнянна українська ковбаса з'явилися на столі у всій своїй красі й суворій послідовності, віддавна заведеній хлібосольною господинею (С. Добровольський).

5. Який відзначається простотою форм, обрисів і т. ін., не має прикрас.

Лінії суворих колонад І вежі, в небо знесені безкрає, Немов умиті вранці, на зорі У сонячному сяють янтарі (М. Рильський);

Ні, не забути півночі мені, її красу, незайману, сувору (І. Гончаренко);

// Який відповідає вимогам класичного стилю; правильний.

Марція немолода вже пані, обличчя суворого римського типу (Леся Українка).

6. Дуже тяжкий, сповнений труднощів, випробувань.

Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв);

Скільки нами пережито Суворих, радісних хвилин (П. Усенко);

Сувора дійсність;

Суворі бої;

Суворі умови життя;

// Який викликає тяжке почуття.

Безкрає перекопське побоїще під небом осіннім, з безліччю полеглих у вічнім пориві: в закаменілому штурмі, – на все життя понесе Яресько цю сувору картину в своїм серці (О. Гончар).

7. Несприятливий для життя; небезпечний для перебування.

Талант квітникарки відкрився в Ліни несподівано після переїзду сюди з суворих північних країв (О. Гончар);

Які небезпеки Нас виглядають в Атлантовім краї, в суворому морі, Де приставати не сміє ні варвар, ні наш корабельник? (М. Зеров);

// Дуже холодний.

Хто знає, .. чого йому суворого зимового вечора весняний подих згадається? (Леся Українка);

Зима тисяча дев'ятсот двадцять четвертого року була сніжна й дуже сувора (О. Довженко).