1. Словник синонімів Полюги

суворий

(який не допускає ніяких відхилень) строгий, крутий, твердий, нещадний, (про заходи) драконівський, (голос) сталевий.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суворий — суво́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. суворий — Вимогливий, СТРОГИЙ; (вигляд) непривітний, похмурий, д. суворливий, с. грізний; (погляд) серйозний, (- вдачу) тугий, крутий, жорстокий, безжалісний, жорстокосердий, (захід — ще) драконівський; (режим) твердий, непохитний; (закон) невідворотний... Словник синонімів Караванського
  3. суворий — див. вимогливий Словник синонімів Вусика
  4. суворий — [суворией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
  5. суворий — СУВО́РИЙ, а, е. 1. Надзвичайно вимогливий до себе і до інших. Сувора удова, мати Варчина, не часто пускала дочку на гулянки (Леся Українка); – Страх суворий у нас єфрейтор! (О. Гончар); Не будемо суворими до тих, у кого думки були, мов каламутна вода (М. Словник української мови у 20 томах
  6. суворий — -а, -е. 1》 Надзвичайно вимогливий до себе і до інших. || Зовнішність або поведінка якого свідчить про тверду вдачу; непривітний, похмурий. || Власт. такій людині. || Сповнений твердості, непохитності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. суворий — ВИМО́ГЛИВИЙ (який ставить великі вимоги щодо виконання, вибору, оцінки чого-небудь), ВИБА́ГЛИВИЙ, КРИТИ́ЧНИЙ, СУВО́РИЙ підсил., ПРИСКІ́ПЛИВИЙ підсил., ПРИЧІ́ПЛИВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. суворий — Суво́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. суворий — СУВО́РИЙ, а, е. 1. Надзвичайно вимогливий до себе і до інших. Сувора удова, мати Варчина, не часто пускала дочку на гулянки (Л. Укр., III, 1952, 564); — Страх суворий у нас єфрейтор!... Словник української мови в 11 томах
  10. суворий — Суворий, -а, -е Суровый, строгій. Словник української мови Грінченка