1. Словник української мови в 11 томах

суглинок

СУ́ГЛИНОК, нку, ч. Осадочна гірська порода, до складу якої входять пісок і глина (10-30%), а також грунт такого складу.

Лесоподібні суглинки окраїн Донецького кряжа використовуються для виробництва будівельних матеріалів (Геол. Укр., 1959, 554);

— Ось гляньте, це — зразок грунту з горбів. Земля й справді глиниста, та коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм, саджанці підуть рости (Донч., VI, 1957, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суглинок — су́глинок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. суглинок — див. глина; Земля Словник синонімів Вусика
  3. суглинок — -нку, ч. Осадова гірська порода, до складу якої входять пісок і глина, а також ґрунт такого складу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суглинок — Нку, ч. Осадочна гірська порода, до складу якої входять пісок і глина, а також грунт такого складу. Похмурі хвилі. Вниз іду по мозкових цеглинах. Іду і поморочусь. Йду горбатим злим суглинком. (П-2:199-200). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. суглинок — СУ́ГЛИНОК, нку, ч. Осадочна гірська порода, до складу якої входять пісок і глина (10–30%), а також ґрунт такого складу. Лесоподібні суглинки окраїн Донецького кряжа використовуються для виробництва будівельних матеріалів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. суглинок — Дрібнозерниста осадова гірська порода, що виникла внаслідок зцементування мулу. Універсальний словник-енциклопедія