судовисько
СУДО́ВИСЬКО, а, с., заст., ірон. Суд (у 2 знач.).
Джордано Бруно сміливо йшов по землі, вперто боровся проти попів, а вони, оті інквізитори, аж зубами клацали.. Привели на своє судовисько та почали його допитувати (Збан., Мор. чайка, 1959, 58).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- судовисько — судо́висько іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- судовисько — СУДО́ВИСЬКО, а, с., заст., ірон. Суд (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
- судовисько — -а, с., заст., ірон. Суд (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови