судорожний

СУ́ДОРОЖНИЙ, а, е.

1. Який викликається судомою (судомами), який є судомою (судомами).

Мова його, що лилася звично і владно, підсилювалась всім його виглядом,.. землистим, кістлявим обличчям, що раз у раз жмакалося в судорожних, болісних гримасах (Гончар, Таврія, 1952, 116);

Нейрохірурги зараз активно лікують і деякі форми епілепсії, — коли вдається виявити осередок, що спричиняє судорожний напад (Наука.., 6, 1968, 35);

// Який супроводиться судомами; нестримний у своєму вияві.

Судорожний кашель; Судорожний плач;

// Який займається лікуванням судом.

Судорожна терапія.

2. перен. Напружений, поривчастий, різкий; конвульсійний.

— Мовчати, — побагровів капітан і зробив шиєю судорожний рух (Тют., Вир, 1964, 334).

3. перен. Неспокійний, гарячковий.

І вертілася [калюжка небесної блакиті], і тікала, і ховалася, а її засмоктували в судорожній ненаситності хоботи [хмар] (Хотк., II, 1966, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судорожний — су́дорожний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. судорожний — -а, -е. 1》 Який викликається судомою (судомами), який є судомою (судомами). || Який супроводиться судомами; нестримний у своєму вияві. Судорожний плач. || Який займається лікуванням судом. Судорожна терапія. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. судорожний — СУ́ДОРОЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до су́дорога. Нейрохірурги зараз активно лікують і деякі форми епілепсії, – коли вдається виявити осередок, що спричиняє судорожний напад (з наук.-попул. літ.); // Який викликається судомою (судомами). Словник української мови у 20 томах
  4. судорожний — КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ (спричинюваний конвульсіями), КОНВУЛЬСИ́ВНИЙ, СУДО́МНИЙ, СУ́ДОРОЖНИЙ. Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест (М. Коцюбинський); Настуся заграла "козачка". Словник синонімів української мови