судорожний

КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ (спричинюваний конвульсіями), КОНВУЛЬСИ́ВНИЙ, СУДО́МНИЙ, СУ́ДОРОЖНИЙ. Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест (М. Коцюбинський); Настуся заграла "козачка". Я кілька секунд постояв, зробив конвульсивний рух, підскочив і пішов у танок (М. Кропивницький); Кузько зробив судорожний рух кадиком, якось по-гусячому повернув шию (Григорій Тютюнник).

НЕРВО́ВИЙ (пов'язаний зі збудженістю, роздратуванням нервів), НЕРВО́ЗНИЙ підсил., ГАРЯЧКО́ВИЙ підсил., ЛИХОМА́НКОВИЙ підсил., СУ́ДОРОЖНИЙ підсил. Тихович нервовим рухом розриває лози й іде далі (М. Коцюбинський); — Бігме, я нічого не винна, — швидко з якимсь гарячковим поспіхом шептала Ганка (І. Франко); Судорожний жест. — Пор. 1. пори́вчастий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судорожний — су́дорожний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. судорожний — -а, -е. 1》 Який викликається судомою (судомами), який є судомою (судомами). || Який супроводиться судомами; нестримний у своєму вияві. Судорожний плач. || Який займається лікуванням судом. Судорожна терапія. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. судорожний — СУ́ДОРОЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до су́дорога. Нейрохірурги зараз активно лікують і деякі форми епілепсії, – коли вдається виявити осередок, що спричиняє судорожний напад (з наук.-попул. літ.); // Який викликається судомою (судомами). Словник української мови у 20 томах
  4. судорожний — СУ́ДОРОЖНИЙ, а, е. 1. Який викликається судомою (судомами), який є судомою (судомами). Мова його, що лилася звично і владно, підсилювалась всім його виглядом,.. Словник української мови в 11 томах