1. Словник синонімів української мови

судочинство

ПРАВОСУ́ДДЯ (судова діяльність перев. держави), ЮСТИ́ЦІЯ, СУД, СУДІВНИ́ЦТВО, СУДОЧИ́НСТВО (розгляд судових справ). Правосуддя має своїм завданням забезпечити точне і неухильне виконання законів (з журналу); Батько Савка служив у Києві, мав солідну посаду в міністерстві юстиції (М. Чабанівський); Буде суд. Судитимуть не її, — вона перенесла б це мужніше, — судитимуть єдиного її сина (П. Дорошко); Запрацювала машина судівництва. Прокурор Єлисаветграда дає вказівку слідчому поновити слідство (з журналу); В бічній кімнатці суду тим часом відбувалась одна з тих закулісних комедій, якими переповнена історія буржуазного судочинства (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судочинство — судочи́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. судочинство — [судочинство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. судочинство — СУДОЧИ́НСТВО, а, с. Діяльність судових органів, пов'язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. Закон передбачає проведення судочинства українською мовою, а особам, які не володіють нею... Словник української мови у 20 томах
  4. судочинство — -а, с. Діяльність судових органів, пов'язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. Кримінальне (карне) судочинство — розгляд кримінальних справ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. судочинство — СУДОЧИ́НСТВО, а, с. Діяльність судових органів, пов’язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. Закон передбачає проведення судочинства українською мовою, а особам, які не володіють нею... Словник української мови в 11 томах