судочинство
СУДОЧИ́НСТВО, а, с.
Діяльність судових органів, пов'язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес.
Закон передбачає проведення судочинства українською мовою, а особам, які не володіють нею, забезпечено право повного ознайомлення з матеріалами справи через перекладача (з наук.-попул. літ.);
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції (з мови документів);
Суддя сказав: – Закони судочинства вагатися не дозволяють нам (Л. Костенко);
Того ж дня було зроблено опис пожитків заарештованих, далі починалося судочинство (Г. Колісник).
△ (1) Криміна́льне (ка́рне) судочи́нство – розгляд кримінальних справ.
Завданням кримінального судочинства є швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону (з публіц. літ.);
(2) Циві́льне судочи́нство – визначений нормами цивільно-процесуального права порядок проводження в цивільних справах і виконання судових рішень.
Значення в інших словниках
- судочинство — судочи́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- судочинство — [судочинство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
- судочинство — -а, с. Діяльність судових органів, пов'язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. Кримінальне (карне) судочинство — розгляд кримінальних справ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- судочинство — ПРАВОСУ́ДДЯ (судова діяльність перев. держави), ЮСТИ́ЦІЯ, СУД, СУДІВНИ́ЦТВО, СУДОЧИ́НСТВО (розгляд судових справ). Правосуддя має своїм завданням забезпечити точне і неухильне виконання законів (з журналу); Батько Савка служив у Києві... Словник синонімів української мови
- судочинство — СУДОЧИ́НСТВО, а, с. Діяльність судових органів, пов’язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. Закон передбачає проведення судочинства українською мовою, а особам, які не володіють нею... Словник української мови в 11 томах