судочинство
судочи́нство
-а, с.
Діяльність судових органів, пов'язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес.
Кримінальне (карне) судочинство — розгляд кримінальних справ.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- судочинство — судочи́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- судочинство — [судочинство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
- судочинство — СУДОЧИ́НСТВО, а, с. Діяльність судових органів, пов'язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. Закон передбачає проведення судочинства українською мовою, а особам, які не володіють нею... Словник української мови у 20 томах
- судочинство — ПРАВОСУ́ДДЯ (судова діяльність перев. держави), ЮСТИ́ЦІЯ, СУД, СУДІВНИ́ЦТВО, СУДОЧИ́НСТВО (розгляд судових справ). Правосуддя має своїм завданням забезпечити точне і неухильне виконання законів (з журналу); Батько Савка служив у Києві... Словник синонімів української мови
- судочинство — СУДОЧИ́НСТВО, а, с. Діяльність судових органів, пов’язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. Закон передбачає проведення судочинства українською мовою, а особам, які не володіють нею... Словник української мови в 11 томах