судорога

СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм. (мимовільне посмикування м'язів); МИ́ШКА діал. (на обличчі); ПЕРЕЛО́ГИ мн., розм. (хвороба, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів). Нервова судома скривила його бліді некрасиві вуста (С. Добровольський); Ридання перейшло в нестримний регіт. Судороги скрутили Лукію (О. Донченко); Від цієї думки все його тіло звела судорга (Ю. Бедзик); — Гази!!! — Люди бігли, задихаючись, б'ючись у страшних конвульсіях (О. Гончар); Він важко контужений, у нього з'явився тик, ліву ногу й руку йому звели корчі (Ю. Яновський); Обличчя його враз потемніло і біля щоки затремтіла нервова сіпавка (В. Речмедін); Перед очима щось мутне забігало, підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка (Панас Мирний); З чужої слави — перелоги його хватають за живіт (П. Гулак-Артемовський).