судівництво

СУДІВНИ́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що правосу́ддя.

Коли є вже хто.. надворним [надвірним] радником, тоді й до міністра судівництва недалеко (Коб., І, 1956, 68);

Запрацювала машина судівництва. Прокурор Єлисаветграда дає вказівку слідчому поновити слідство (Вітч., 2, 1965, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судівництво — судівни́цтво іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. судівництво — СУДІВНИ́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що правосу́ддя. Коли є вже хто .. надворним [надвірним] радником, тоді й до міністра судівництва недалеко (О. Кобилянська); Запрацювала машина судівництва. Прокурор Єлисаветграда дає вказівку слідчому поновити слідство (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. судівництво — -а, с., рідко. Те саме, що правосуддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. судівництво — ПРАВОСУ́ДДЯ (судова діяльність перев. держави), ЮСТИ́ЦІЯ, СУД, СУДІВНИ́ЦТВО, СУДОЧИ́НСТВО (розгляд судових справ). Правосуддя має своїм завданням забезпечити точне і неухильне виконання законів (з журналу); Батько Савка служив у Києві... Словник синонімів української мови