1. Словник української мови в 11 томах

сукновал

СУКНОВА́Л, а, ч. Той, хто валяє сукно.

У скарбу, цебто в дворі, були свої шевці, кравці, сукновали, ткачі (Збірник про Кроп., 1955, 7);

Зібрався цілий куток, весело прислухаючись, як завзята й досі вогниста Лисавета Самойленко чехвостила [лаяла] свого незворушного Порфирія і його брата — старого сукновала (Стельмах, Правда.., 1961, 443).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сукновал — сукнова́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сукновал — Валюх, валій, валюш Словник чужослів Павло Штепа
  3. сукновал — СУКНОВА́Л, а, ч. Той, хто валяє сукно. У скарбу, цебто в дворі, були свої шевці, кравці, сукновали, ткачі (з мемуарної літ.); Зібрався цілий куток, весело прислухаючись... Словник української мови у 20 томах
  4. сукновал — -а, ч. Той, хто валяє сукно. Великий тлумачний словник сучасної мови