1. Словник української мови в 11 томах

сукно

СУКНО́, а́, с.

1. Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток.

Везе Марко Катерині Сукна дорогого (Шевч., І, 1963, 321);

Посеред довгої й широкої зали стояв довгий стіл, засланий червоним сукном (Мирний, 1, 1949, 381);

Прокопчук носив міліцейську шинелю з синього сукна (Тют., Вир, 1964, 352);

*Образно. Вікна затулені чорним сукном темряви (Вас., І, 1959, 309);

*У порівн. Брови мала [наймичка] чорні, широкі та густі, як з сукна (Вовчок, VI, 1956, 220);

Ніч була темна. Небо чорніло, як чорне сукно, а по йому блищали зорі, ніби золоті краплі (Н.-Лев., III, 1956, 100).

Сі́ре сукно́ див. сі́рий;

Солда́тське сукно́ див. солда́тський.

◊ Кла́сти (покла́сти) під сукно́ див. кла́сти, покла́сти¹;Трима́ти (держа́ти) під сукно́м — залишати без уваги, не просувати далі.

Написав я і третю п’єсу та вже держу її під сукном… (Збірник про Кроп., 1955, 369).

2. тільки мн., спец. Комплект куліс і завіс, потрібний для оформлення сцени.

У (в) су́кнах — без декорацій, на фоні м’яких куліс і завіс.

Спектакль іде в сукнах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сукно — сукно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сукно — див. ТКАНИНА; п-к СУКОННИЙ, сукняний, (- мову) повстяний. Словник синонімів Караванського
  3. сукно — [сукно] -на, м. (на) -н'і, мн. -кна, -кон Орфоепічний словник української мови
  4. сукно — СУКНО́, а́, с. 1. Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Везе Марко Катерині Сукна дорогого (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. сукно — -а, с. 1》 Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Солдатське сукно. Тримати під сукном — залишати без уваги, не просувати далі. 2》 тільки мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сукно — Шерстяна або напівшерстяна тканина з повстяною застилкою (фільцом) на поверхні; поділяється на грубе і тонке; для с. використовують усі види переплетень — гарнітурне, саржеве і сатинове. Універсальний словник-енциклопедія
  7. сукно — держа́ти (трима́ти) під сукно́м що. Залишати без уваги, відкладати виконання, здійснення чого-небудь; нічого не робити або не розглядати чогось на даному етапі. Написав я і третю п’єсу та вже держу її під сукном (М. Кропивницький). Фразеологічний словник української мови
  8. сукно — Сукно́, -на́; су́кна, су́кон Правописний словник Голоскевича (1929 р.)