сукно
сукно́
-а, с.
1》 Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Солдатське сукно.
Тримати під сукном — залишати без уваги, не просувати далі.
2》 тільки мн., спец. Комплект куліс і завіс, потрібний для оформлення сцени.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сукно — сукно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сукно — див. ТКАНИНА; п-к СУКОННИЙ, сукняний, (- мову) повстяний. Словник синонімів Караванського
- сукно — [сукно] -на, м. (на) -н'і, мн. -кна, -кон Орфоепічний словник української мови
- сукно — СУКНО́, а́, с. 1. Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Везе Марко Катерині Сукна дорогого (Т. Словник української мови у 20 томах
- сукно — Шерстяна або напівшерстяна тканина з повстяною застилкою (фільцом) на поверхні; поділяється на грубе і тонке; для с. використовують усі види переплетень — гарнітурне, саржеве і сатинове. Універсальний словник-енциклопедія
- сукно — держа́ти (трима́ти) під сукно́м що. Залишати без уваги, відкладати виконання, здійснення чого-небудь; нічого не робити або не розглядати чогось на даному етапі. Написав я і третю п’єсу та вже держу її під сукном (М. Кропивницький). Фразеологічний словник української мови
- сукно — Сукно́, -на́; су́кна, су́кон Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сукно — СУКНО́, а́, с. 1. Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Везе Марко Катерині Сукна дорогого (Шевч. Словник української мови в 11 томах